Кава — дивовижний напій, який для мільйонів людей у світі вже став обов'язковою частиною щоденного ранкового ритуалу. Однак, як і у всьому в житті, ця історія має дві сторони. Любителі кави можуть відчувати перезбудження або хронічне безсоння через те, що п'ють її занадто багато. Якщо ви думаєте про те, щоб скоротити споживання кофеїну або повністю відмовитися від нього, перехід на каву без кофеїну може стати чудовим початком. Вживаючи каву декаф, ви, як і раніше, зможете насолоджуватися улюбленим напоєм, але не відчувати при цьому неприємних побічних ефектів. Оскільки наслідки надмірного вживання кофеїну є дещо небезпечними, обмеження його споживання є корисним рішенням для здоров'я.
Однією з головних проблем для любителів кави, які переходять на декаф, є смак. Як можна скоротити споживання кофеїну без втрати найкращих смакових вражень? Також не менш важливе питання – якість та безпека. Ця стаття допоможе відданим любителям кави зрозуміти, чи відрізняється смак кави без кофеїну від аналога з кофеїном, чому вони можуть помітити різницю в смаку і як знайти якісну каву без кофеїну.
Трохи передісторії
Згідно з легендами про каву, на початку 1900-х років німецький торговець Людвіг Розеліус випадково виявив каву без кофеїну після того, як партію кавових зерен було замочено в морській воді під час транспортування, що призвело до природньої декофеїнізації.
За декілька років Розеліус запатентував перший комерційно успішний спосіб декофеїнізації кави. Але замість простої солоної води в його методі використовувався потужніший хімічний розчинник – бензол. Нині вже всім відомо, що при вдиханні навіть у невеликих кількостях бензол може викликати сонливість, запаморочення та головні болі, а також подразнення очей, шкіри та дихальних шляхів. У довгостроковій перспективі та у високих дозах бензол був пов'язаний з раком, захворюваннями крові. Не дивно, що новий тип кави спочатку отримав погану репутацію.
Сьогодні виробники кави перейшли на більш безпечні методи видалення кофеїну, але "осад залишився". Кава декаф іноді все ще стереотипно сприймається як щось шкідливе чи несмачне.
Чи шкідливо?
Для декофеїнізації виробники використовують воду, тому що кофеїн є водорозчинною речовиною. Однак використання води саме по собі може видалити з кавових зерен інші сполуки, такі як білки та цукор. Використання додаткових хімікатів прискорює процес декофеїнізації, що зводить до мінімуму втрату некофеїнових сполук та допомагає зберегти особливий смак кави. Існує 4 основних розчинника кофеїну: метиленхлорид, ацетат етилу, активоване вугілля та вуглекислий газ.
Розчинники метиленхлорид та етилацетат
Метиленхлорид та етилацетат є недорогими розчинниками, які досить часто використовуються в процесі декофеїнізації. При використанні розчинників кавові зерна спочатку замочують у воді, а потім додають розчинники для вилучення кофеїну. Вода повторно використовується кілька разів, щоб наповнити її ароматом кави. До кінця цього процесу кавові зерна без кофеїну будуть майже такими ж ароматними, як і до декофеїнізації.
Метод швейцарської води – Swiss Water
Під час цього процесу кавові зерна теж замочують у воді, але замість розчинників вода фільтрується через активоване вугілля, щоб видалити небажаний кофеїн. Як і у випадку розчинника, ароматизована вода використовується для надання аромату зернам після завершення процесу.
СО2 декофеїнізація
Це найсучасніший варіант вилучення кофеїну з кави. В цьому випадку як розчинник використовують рідкий вуглекислий газ. Просочене водою зерно поміщають в екстрактор з нержавіючої сталі. Після запечатування всередині СО2 використовується під високим тиском для зв'язування кофеїну та видалення його з кавових зерен. На жаль, цей метод вважається досить дорогим і не використовується більшістю компаній.
Нюанс всіх цих методів у тому, що всі розчинники видаляють не тільки кофеїн, але також можуть видаляти різні хімічні речовини з кавових зерен, які надають їм унікального смаку. Тому іноді любителі кави описують смак кави без кофеїну як прісний, штучний або навіть кислуватий. Але інші кажуть, що не помічають жодної різниці.
Другий момент – у каві все одно залишається близько 3% кофеїну, повністю його витягти неможливо. Але враховуючи, що у звичайній чашці кави ви можете знайти до 140 мг кофеїну залежно від заварювання, а в чашці кави без кофеїну – до 8 мг – різниця все одно виходить значна. До речі, зелений та чорний чай містять більше кофеїну, ніж кава без кофеїну. Звичайна чашка зеленого або чорного чаю об'ємом 240 мл зазвичай містить близько 30–50 мг кофеїну.
Чи смачно?
Якщо бути чесними, мало хто насправді куштував каву без кофеїну. Коли нам пропонують цю версію улюбленого напою, більшість любителів кави відмовляються від неї. Все через те, що існують упередження та стереотипи про каву без кофеїну. Про шкідливість ми поговорили вище, а як щодо смаку?
Для любителів кави дебати між смаком звичайної кави та кави без кофеїну нескінченні. Будь-хто, хто сідає випити чашку кави, гарячої чи холодної, хоче ароматний напій, яким він зможе насолодитися. Тут неможливо сказати однозначно. Деякі люди "крутитимуть носа" від простої згадки про каву без кофеїну, тоді як інші з радістю перемикаються і не скажуть ні слова. Відмінність у смаках кави без кофеїну та звичайної кави зовсім незначна. Більшість людей і не помітили б, якби їхня звичайна кава була випадково підмінена на декаф.
Найкраща порада, коли мова заходить про смак кави декаф, — вибрати ту, яка найкраще відповідає вашій смаковій палітрі, і насолоджуватися нею. Вже неодноразово в сліпому дегустаційному тесті виявлено, що дегустатори кави не можуть відрізнити каву без кофеїну від звичайної, і що кава без кофеїну в цілому краще оцінюється за смаком. Різниця у смаку скоріше пов'язана з репутацією, ніж з фактичним смаком чашки кави без кофеїну.
Загалом, ми переконані, що якісна кава без кофеїну може бути такою ж смачною, як з кофеїном. Звичайно, вона не зможе потягатися з іменитими сортами або спешелті, але все одно вона може бути чудовою і точно кращою за багато посередніх сортів арабіки.
В нашому асортименті представлена кава без кофеїну Колумбія Supremo Decaf в зернах або мелена, а також у дріпах.
